Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
горювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
бідувати — у/ю, у/єш, недок. Жити в бідності, нужді, терпіти злидні, нестатки. || Жити в горі; горювати … Український тлумачний словник
вигорьований — а, е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до ви/горювати … Український тлумачний словник
вигорьовувати — ую, уєш, недок., ви/горювати, юю, юєш, док., перех., розм. Домагатися чого небудь з великими труднощами і стражданнями … Український тлумачний словник
горювання — я, с. Стан за знач. горювати … Український тлумачний словник
загорювати — I ю/ю, ю/єш, док. Почати горювати. II див. загорьовувати … Український тлумачний словник
зажурюватися — ююся, юєшся, недок., рідко, зажури/тися, урю/ся, у/ришся, док. Перейматися почуттям журби, смутку; журитися. || за ким, чим, по кому, чому. Горювати, тужити за ким , чим небудь … Український тлумачний словник
погорювати — ю/ю, ю/єш, док. Горювати якийсь час … Український тлумачний словник
попогорювати — ю/ю, ю/єш, док., розм. Горювати тривалий час; нагорюватися добре … Український тлумачний словник
прогорювати — ю/ю, ю/єш, док. Горювати якийсь час … Український тлумачний словник
